Сокорій Володимир Сергійович
Сокорій Володимир Сергійович
Володимир Сергійович Сокорій народився 21 серпня 1976 року в селі Клепачі. Його дитинство було простим, але світлим — сповненим мрій про майбутнє і щирої віри в добро. Він ріс працьовитим, чуйним і відповідальним, завжди готовим підставити плече допомоги.
З 1 класу навчався у Клепачівській гімназії. Після закінчення школи вступив до училища, де протягом трьох років здобував фах тракториста. З роками змужнів, став надійною опорою для рідних.
Згодом був призваний на строкову військову службу, яку проходив сумлінно та з гідністю. За старанність, дисципліну та відповідальність неодноразово отримував відзнаки. Повернувшись додому, працював у селянському фермерському господарстві рідного села Клепачі. Він любив життя, цінував родину, пройшов через втрату — доглянув і провів у останню путь своїх батьків.
Коли на українську землю прийшла війна, Володимир без вагань став на її захист. 6 вересня 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України. Як молодший сержант військової частини А4056, він мужньо ніс службу, залишаючись вірним присязі до останнього подиху.
24 квітня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Семенівка Покровського району Донецької області, Володимир зник безвісти…
Для рідних почалося найстрашніше — життя між надією і розпачем. Дні ставали довгими і порожніми, ночі — безсонними. Кожен дзвінок змушував серце завмирати, кожна звістка була як подих — як шанс почути найзаповітніше: «живий». Душа трималася за надію до останнього, відмовляючись прийняти страшну думку…
Та згодом тиша розірвала серце. За результатами ДНК-експертизи було встановлено: Володимир Сергійович загинув 24 квітня 2024 року, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок.
Його життя обірвалося на полі бою… але його подвиг — вічний. Він віддав найдорожче — своє життя — за свободу України, за її незалежність, за мир для кожного з нас.
Володимира більше немає поруч… Та він назавжди залишиться у серцях рідних, у пам’яті побратимів, у вдячності всього українського народу. Його ім’я назавжди вписане в історію як ім’я Героя.
Він живе у спогадах, у тихій молитві, у кожному сході сонця...
