Окуневський Іван Григорович

Окуневський Іван Григорович

Народився Іван Григорович 5 жовтня 1974 року у селі Хоросток. У період із 1981 по 1989 роки навчався у школі села Хоросток.Зростав звичайним хлопцем - із щирою усмішкою, світлими мріями і великим серцем. 

З 1989 по 1991 роки продовжив навчання в школі село Головлі. З 1992 – 1994 роки – період строкової служби в армії. У 1999 році Іван переїхав жити до Славути, де почав працювати на підприємстві «Будфарфор». Потім працював на товаристві «Родорс». Він був людиною з великим серцем, був сильний духом і справедливий, він завжди приходив на допомогу.

Як почалося повномасштабне вторгнення в Україні, Іван Окуневський, не вагаючись, пішов добровольцем до лав тероборони, він не шукав причин залишатися осторонь. Пішов, бо знав: хтось має стати між домом і темрявою. З 2 жовтня 2023 року був мобілізований до ЗСУ. Він служив у 151-й окремій механізованій бригаді на посаді старшого механіка-водія механізованого батальйону військової частини А4941. Іван пройшов найгарячіші точки фронту, від Запорізького до Донецького напрямку, завжди залишаючись вірним своїм принципам, мужнім та витриманим.

Довгі рік і чотири місяці він вважався зниклим безвісти поблизу населеного пункту Новогродівка Покровського району Донеччини. Місяці родина жила між надією і страхом. Молилися. Чекали. Вірили в диво. Але війна безжальна, на жаль, страшна звістка підтвердилася: солдат Окуневський Іван Григорович загинув під час виконання бойового завдання 22 серпня 2024 року. Іван був люблячим чоловіком, найкращим батьком для своєї доньки, хорошим братом та вірним другом. Працьовитий, відповідальний, у спілкуванні – відкритий і щирий. Умів підтримати добрим словом і ділом. Особливим його захопленням були – риболовля та збирання грибів.

Він назавжди залишиться у наших серцях як приклад мужності, відданості та любові до Батьківщини.