Марчук Богдан Юрійович

Марчук Богдан Юрійович

Народився Богдан Юрійович 18 січня 2003 року в селі Понора. Тут ходив до початкової школи. З 5 по 9 клас навчався у Хоняківській ЗОШ, а старші класи закінчив у навчальному закладі села Ганнопіль. Після закінчення школи, юнак вступив до Славутського професійного ліцею, здобувши професію зварювальника. Надзвичайно розумний та кмітливий, щирий та чуйний. Саме таким згадують хлопця його вчителі, однокласники, друзі та просто знайомі. А ще «надзвичайно доброзичливий» - всі невтомно повторюють, розповідаючи про Богдана. Молодий юнак завжди був готовий прийти на допомогу кожному, хто її потребував. У листопаді 2021 року, підписавши контракт, хлопець приєднався до лав ЗСУ у складі 130 ОРБ місто Дубно. А після повномасштабного вторгнення, мужній, вольовий та незламний, Богдан став на захист Батьківщини. Його боротьба була відчайдушною, гідною, почесною. Та на жаль, з жовтня місяця 2024 року, Захисник перестав виходити на зв'язок та вважався безвісти зниклим. Рідні чекали бодай найменшої звістки. Сподівалися, очікували, надіялись…Та дива не сталось…Криваві руки ворожого окупанта обірвали молоде життя. Відданий військовій присязі на вірність українському народу, під час виконання бойового завдання, 25 жовтня 2024 року Богдан Юрійович загинув в районі населеного пункту Обуховка, Глушковського району, Курської області. Без рідної людини лишились батько Юрій, брати Дмитро та Ілля, сестричка Ганна. Без свого відданого Сина – вся ненька Україна. Війна відібрала життя відважного Воїна, який жив із глибоким внутрішнім світлом, який вірив у Перемогу, у народ, в Україну… Воїна, який віддав стукіт власного серця, заради кожного з нас…Захиснику назавжди 21 рік…