СВІТЛО ДУШІ ГЕРОЯ - НЕ ЗГАСНЕ У ВІКАХ…🕯️

Війна безжально забирає найкращих…

Вона вириває з наших рядів тих, чиє серце билося відданістю і честю за рідну землю.

Але час не здатен стерти їхні імена — вони живуть у пам’яті поколінь.

Сьогодні минає рік, як у боротьбі за волю і незалежність України загинув вірний син своєї держави — ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ МАРЧУК. Його серце билося любов’ю до рідної землі, а сила духу й відвага стали прикладом для всіх, хто знав цього світлого чоловіка.

Він був людиною великої доброти — щирим, чуйним, завжди готовим допомогти тим, хто цього потребував. Коли ворог ступив на українську землю, отримавши повістку, Олександр без вагань, став на її захист.

Служив командиром 1-го відділення 1-го взводу оперативного призначення військової частини 3017 Національної гвардії України. Відданий військовій присязі, вірний українському народові, він мужньо виконував бойові завдання. На превеликий жаль, 23 жовтня 2024 року, життя Героя трагічно обірвалося в районі населеного пункту Нехотіївка Харківської області.

Його шлях, сповнений чесності, праці та любові, став свідченням того, що герої живуть поруч із нами — звичайні люди з великим серцем. А його загибель — це невимовний біль, який назавжди залишиться у серцях матері, рідних, друзів, побратимів та всієї громади.

Минув рік… Та час не владний над пам’яттю. Вона живе у кожному, хто зберігає у серці його усмішку, добре слово, щиру підтримку. Олександр повернувся до рідної землі як Герой — щоб навічно залишитися в її серці.

Ми завжди будемо вдячні за мужність і жертовність, за спокій наших домівок, за право жити у вільній і незалежній Україні.

Пам’ять про Олександра Марчука — це вогонь нескореного духу, який ніколи не згасне.

Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Ми дякуємо.

Світла пам'ять та вічна шана Герою!