28 ЛИПНЯ — ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ У ПОЛОНІ АБО БУЛИ ЗАКАТОВАНІ ВОРОГОМ

Сьогодні, 28 липня, вперше на загальнодержавному рівні Україна вшановує пам’ять тих, хто не повернувся з полону. Захисників і Захисниць України, добровольців, цивільних осіб — усіх, кого було вбито, закатовано чи знищено в нелюдських умовах неволі.

Цей День Пам’яті встановлено Постановою Верховної Ради України від 22 липня 2025 року на підтримку ініціатив родин полонених, ветеранських і громадських організацій. Це — нагадування всім нам і світу про криваву ціну боротьби за свободу та про обов’язок пам’яті й справедливості.

Дата 28 липня обрана невипадково. Саме в ніч з 28 на 29 липня 2022 року росія здійснила один із найжорстокіших терактів — обстріляла Волноваську колонію біля Оленівки, де утримували українських військовополонених, зокрема оборонців «Азовсталі». Загинули десятки наших героїв. Поранених не рятували. Це було публічне масове вбивство — грубе порушення Женевських конвенцій і норм міжнародного гуманітарного права.

Але за Оленівкою — тисячі інших трагедій. За даними Офісу Генерального прокурора, станом на кінець 2024 року зареєстровано понад 146 тисяч воєнних злочинів, скоєних рф на території України. Катування, знущання, приниження — це не винятки, а норма для окупантів.

Станом на червень 2024 року задокументовано 186 місць утримання військовополонених і 29 місць, де систематично застосовуються тортури щодо військових та цивільних. Із 24 лютого 2022 року відкрито понад 1 720 кримінальних проваджень за фактами катувань. Постраждалими визнано понад 6 000 українців — це лише ті, кого вдалося встановити.

Серед найбільш поширених методів катувань:

• жорстоке побиття;

• удушення й електрошок;

• імітація страти;

• позбавлення сну, води, їжі;

• моральний тиск, знущання, погрози близьким;

• приниження, яке виходить за межі уявлення.

За майже три роки війни до України повернули 5 757 військових та цивільних. Також було репатрійовано 9 744 тіла загиблих, із них 184 — це ті, хто помер у полоні. На 80% тіл — сліди тортур.

У березні 2024 року Рада ООН з прав людини підтвердила: тортури з боку рф є системними. А в жовтні того ж року Генеральна Асамблея ООН офіційно визнала: це — злочин проти людяності.

Сьогодні ми схиляємо голови в жалобі за тими, кого втратили в полоні. За тими, кого не врятували. Хто витримав пекло, але не дочекався визволення. Це — день скорботи, день глибокого болю, але також день гідності та незламності.

Герої не вмирають. Вони залишаються у нашій пам’яті, в нашій боротьбі, у вільній Україні, за яку віддали життя.

Вічна пам’ять. Вічна слава.