ЗАЛИШИВСЯ НАВІКИ У ДУМКАХ ТА СЕРЦЯХ
Не висихають сльози матерів, дружин, дітей. Війна один за одним забирає їхніх синів, чоловіків, татусів. Звістки чорними воронами летять у кожну громаду. І темніє день, розривається серце від болю.
Занадто високу ціну платимо за право бути вільними українцями у своїй Україні. Кожен визволений метр землі – просочений кров’ю найкращих Українців!
Сьогодні знову скорботний день. Ганнопільська громада провела в останню земну дорогу молодшого сержанта, старшого стрільця Миколу Петровича НЕСЕНА, який загинув внаслідок вибухової хвилі осколками мін та гранат отримав поранення несумісне з життям.
Микола народився 26 травня 1979 року в селі Рівки. В 1996 році закінчив Великоскнитську школу. Мав сім’ю і проживав у місті Славута. Був добрим і щирим. Гарним сином, батьком та братом. Мав багато мрій та планів у житті, надзвичайно любив свою родину і рідну землю. До останнього був вірний Військовій присязі, стоячи на захисті територіальної цілісності та незалежності своєї Батьківщини.
Його рідні, близькі та друзі, бойові побратими, а також жителі нашої і Славутської громади прощалися з загиблим воїном. Рідна земля у селі Рівки залишилася останнім спочинком воїна.
На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати, адже смерть найріднішої людини – велике випробування.
Від імені всіх жителів Ганнопільської громади, в цей тяжкий час, висловлюємо щирі співчуття мамі, дітям і всім рідним, близьким та друзям нашого Героя. В цю гірку мить ми поділяємо ваше горе та разом з вами схиляємо голову в глибокій скорботі.
Низький уклін Воїну, перед яким ми всі в неоплатному боргу!
Вічна пам’ять захиснику України!
Герої не вмирають – вони стають янголами та дивляться на нас з небес!
Слава Героям! Слава Україні!
