«ЙОГО ШЛЯХ - СИМВОЛ ЧЕСТІ, ЙОГО ПОДВИГ - ЛЕГЕНДА ВІЧНОСТІ…»

27 травня — дата, що назавжди викарбувалась у серці нашої громади як день гіркої, невимовної втрати. Саме цього дня, три роки тому, в запеклому бою за свободу й незалежність України, загинув наш земляк, відважний воїн, люблячий чоловік, турботливий батько й син — МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ АФАНАСЬЄВ, уродженець села Довжки.

Сповнений мужності, сили духу й патріотизму, ще у жовтні 2019 року, підписавши контракт, Михайло приєднався до лав Збройних Сил України. Він захищав Батьківщину з відкритим серцем, чесно й до останнього подиху.

Михайло брав участь у бойових діях у зоні АТО/ООС, служив у підрозділі розвідки, командував бойовим розрахунком реактивної системи залпового вогню. Його служба була прикладом гідності, відданості та честі. За проявлену відвагу й сумлінне виконання військового обов’язку, Михайло неодноразово був відзначений командуванням — подяками, грамотами, а також отримав звання старшого солдата.

27 травня 2022 року, на Донеччині, під час виконання бойового завдання, наш Захисник героїчно загинув.

До останньої миті Михайло залишався вірним присязі, побратимам і рідній землі. Він не злякався. Він не відступив. Він стояв — за нас із вами.

Попереду було ціле життя, сповнене любові, заповітних мрій та планів. Проте, клята війна безжально обірвала цей шлях.

У Михайла залишилися батько, сестра, кохана дружина і двоє дітей, які вже ніколи не відчують теплоти його обіймів, не почують його сміху, не зможуть торкнутися руки, яка завжди захищала. Але в їхніх серцях — він назавжди. І в серцях усіх, хто знав, любив і поважав Михайла.

Його згадують як людину добру, світлу, щиру, з глибоким внутрішнім світлом. Він був справжнім — у словах, у вчинках, у своїй любові до родини, до ближнього, до Батьківщини.

Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій шані та висловлюємо щирі співчуття родині й близьким Михайла.

Ми розділяємо ваш біль, ми молимося разом із вами за спокій його світлої душі.

І ми обіцяємо — пам’ятати. Не зрадити. Жити так, аби бути гідними його подвигу.

Світла пам’ять про Михайла — це не лише скорбота. Це тиха молитва вдячності. Це нагадування, що наша свобода — вистраждана й вистояна, заплачена кров’ю найкращих синів України.

Вічна слава Ангелу Небесного Воїнства.

Назавжди в нашій пам’яті. В нашому серці… В кожному вільному подиху…

Слава Україні! Слава її Героям!