ІМ’Я ГЕРОЯ — ВИКАРБУВАНЕ У ВІЧНОСТІ…

25 травня — день скорботи, пам’яті та щирої молитви. День, коли ми з глибоким болем у серці, схиляємо голови перед світлою постаттю нашого земляка, воїна, справжнього Героя — ОЛЕКСАНДРА ДЯЧУКА, уродженця села Довжки.

Рік тому, саме цього дня, його життя трагічно обірвалося на передовій — поблизу села Роздолівка Бахмутського району Донецької області. У запеклому бою, внаслідок атаки ворожого дрону, загинув солдат, гранатометник стрілецького відділення взводу стрілецької роти військової частини 4267. Загинув Захисник, який до останнього подиху залишався вірним своїй присязі, побратимам і рідній землі.

До свого 40-річчя Олександр не дожив лише кілька тижнів… Життя, наповнене любов’ю до родини, світлими мріями, щирими усмішками та щоденною працею, обірвалося на полі бою — заради свободи, заради нашого майбутнього.

Усі, хто знав Олександра, пам’ятають його не лише як хороброго воїна. Він був світлою, доброю, щирою людиною — завжди усміхнений, життєрадісний, з відкритим серцем і добрим словом. Завжди готовий підтримати, допомогти, вислухати. Його доброта була справжньою, його щирість — безмежною.

Сьогодні ми згадуємо Олександра з болем і невимовною гордістю.

Його душа — безсмертна. Його подвиг — вічний. Його ім’я — назавжди викарбуване в нашій пам’яті та в серці народу.

Щиро співчуваємо рідним і близьким Героя. Поділяємо ваш біль. Нехай спомин про Олександра буде сильнішим за смерть, а світло його душі осяює ваш шлях.

Ім’я Ангела Небесного Воїнства назавжди буде символом нескореності, честі та любові до України.

Вічна та Світла пам’ять Олександру.

Слава Україні! Слава її Героям!