Про вжиття заходів спрямованих на розвиток конкуренції
До відома жителів Ганнопільської громади!
Під час реалізації повноважень у сфері формування та реалізації конкурентної політики на товарному ринку заготівлі молока для промислової переробки від індивідуальних господарств населення у межах Хмельницькій області встановлено наступне.
Діяльність суб'єктів господарювання на ринку заготівлі молока регламентується як законодавством, що визначає загальні засади господарювання в Україні, так і спеціальним законодавством, зокрема Законами України «Про молоко та молочні продукти в Україні», «Про державну підтримку сільського господарства України», а також Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про молоко та молочні продукти в Україні» основними засадами державної політики щодо забезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів є зокрема сприяння розвитку інтеграційних процесів між виробниками, переробником та реалізатором, удосконалення митно-тарифної та цінової політики у частині захисту вітчизняних виробників молока та молочної продукції. Статтею 16 цього Закону передбачено що державна підтримка виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів здійснюється виходячи з пріоритетності розвитку молочної галузі агропромислового комплексу, зокрема шляхом фінансування з Державного бюджету України.
Статтею 14 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» передбачено дерегуляцію українського ринку сільськогосподарської продукції та заборону дискримінації прав її власників.
Вимоги при закупівлі молока коров’ячого встановлені національним стандартом ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі» (чинний з 1998-01- 01) зі змінами (Зміна №1 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 28 квітня 2007 р. №95 чинна від 2007-08-01), є обов’язковими. На заміну ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі» у 2008 році було розроблено проект ДСТУ «Молоко-сировина коров’яче. Технічці умови». Однак», проект зазначеного ДСТУ не був затверджений своєчасно, в першу чергу, через ситуацію що склалася з виробництвом молока у молочному секторі. Термін набуття чинності цього стандарту відтерміновувався до 2015 року. Згідно з наказом №61 від 22 червня 2015 року ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» має бути чинний з 01.07.2018 р. на заміну ДСТУ 3662-97.
На засіданні Технічного комітету від 28.04.2016 р. було прийнято рішення про перегляд ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» та подано заявку до плану національної стандартизації на 2017 рік. Під час опрацювання стандарту було вилучено положення, що дублюють вимоги законодавства щодо показників безпечності (відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» статті 1, пункту 1, підпункту 83 «Стандарт не містить вимог щодо безпечності харчових продуктів, встановлених санітарними заходами»), а також низку нормативних документів, які скасовано згідно з розпорядження Кабіну Міністрів Україні від 20 січня 2016р. № 94-р «Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України актів санітарного законодавства».
Однак, Стандарт не вирішує проблему дефіциту молока-сировини та підвищення його якості. За ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» встановлено три гатунки молока : екстра, вищий та перший - на відміну від чинного на сьогоднішній день стандарту, яким передбачено приймання на переробку молока другого гатунку. Реальний стан у молочній галузу свідчить, що обсяги молока другого ґатунку займають вагому частку у структурі переробки молока багатьох підприємств.
Слід зазначити, що у ЄС встановлено єдині вимоги до сирого молока без поділу на гатунки (Регламент (ЄС) № 853/2004 Європейського парламенту і ради від 29 квітня 2004 року). Відповідно до національних вимог ДСТУ 3662:2015 тільки молоко ґатунку екстра відповідає європейським нормам. Таким чином, запровадження стандарту лише частково вирішує питання гармонізації нормативних вимог до сирого молока. Перспективи євроінтеграції молочної галузі України та постачання продукції до ЄС залежать від виконання комплексу вимог, як: виконання Планів державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у живих тваринах та необроблених харчових продуктах тваринного походження; впровадження системи НАССР та забезпечення простежуваності; виготовлення молочної продукції тільки з молока ґатунку «Екстра»; дотримання встановлених вимог щодо належної ідентифікації та реєстрації тварин, маркування молочних продуктів.
В Україні, в т.ч. в межах Хмельницької області відсутня ефективна модель збуту молока і молочної продукції, молокопереробні підприємства закуповують молоко та молочну сировину у виробників, якими є: юридичні особи незалежно від форми власності, фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, особисті селянські господарства, фізичні особи, які утримують корів, овець, кіз, буйволиць, кобил та виробляють молоко і молочну сировину, 70 % - 80 % корів в Україні утримуються в господарствах населення, і тільки дуже невелика кількість цих господарств об’єднана в кооперативи. Хоча саме така кооперація дозволить приватним господарствам перейти на новий рівень виробництва.
Зважаючи на те, що близько третини молока, яке надходить на переробку приймається другим сортом, а велика частина цього обсягу якраз і є сировиною від населення, може привести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для такого населення в селах.
Відповідно до ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» обумовлено необхідність врахування змін, що відбулися за останні роки у сфері харчового законодавства. Зокрема, усі питання пов’язані із порядком забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються та перебувають в обігу врегульовано Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який набув чинності після розроблення стандарту.
З 1 липня 2018 року набувають чинності зміни положень національного стандарту ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі», зокрема, молоко другого ґатунку від населення не буде прийматися на переробку, що може призвести до зменшення кількості підприємств, які здійснюють свою господарську діяльність на ринку заготівлі молока для промислової переробки від індивідуальних господарств населення.
Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють свою господарську діяльність на товарному ринку заготівлі молока для промислової переробки від індивідуальних господарств населення, не будуть мати можливості отримувати сировини для господарських цілей, що може мати негативний вплив на конкуренцію.
Статтею 42 Конституції України визначено, що «Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.»
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основними завданнями Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. Вчинення таких дій заборонено.
Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю.
Згідно з пунктом 2 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Частиною другою статті 25 Господарського кодексу України передбачено, що органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.
Згідно частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями, зокрема визнаються узгоджені дії, які стосуються встановлення цін чи інших умов придбання реалізації товарів; розподіл ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців чи за іншими ознаками.
