Бунда Олександр Миколайович
Бунда Олександр Миколайович
Олександр Миколайович Бунда народився 04 березня 1996 року в селі Хоросток. В рідному селі здобував освіту. Закінчивши шостий клас, перейшов навчатися до Ганнопільської школи, де його згадують надзвичайно відповідальним, товариським та доброзичливим учнем, який був готовий прийти на допомогу будь-якої миті. У 2013 році Олександр поступив на навчання до Київського електромеханічного коледжу. А з листопада 2016 року по 2022 рік проходив службу за контрактом в Головному управлінні ДСНС на посаді пожежного-рятувальника. Разом з дружиною Вікторією, Олександр виховував чудову донечку Софійку. У серпні цього року молодий чоловік був призваний на військову службу під час мобілізації до Збройних Сил України, де з відвагою та честю захищав свободу та незалежність нашої держави. Проте клятий ворог обірвав молоде життя. Вірний військовій присязі, оператор 1-го відділення взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки, у запеклому бою за нашу Батьківщину, Олександр Миколайович загинув 05 грудня 2024 року в районі села Ганнівка Покровського району Донецької області. Кровожерлива війна забрала люблячого сина та брата, коханого чоловіка, турботливого батька…
Скорботний кортеж з тілом загиблого Захисника жителі громади зустріли 11 грудня живим коридором, схилившись на коліна. А дорогу, якою наш воїн повертався додому востаннє - встелили квітами.
Попрощатися із мужнім Героєм прийшли близькі, друзі, знайомі, бойові побратими, духовенство, жителі громади. Поховали нашого земляка на селищному кладовищі в селі Досін, де відбулось заупокійне богослужіння та прощання з полеглим Захисником. Пекельно щеміло в грудях… Люди не стримували сліз... Нехай добрий, світлий спомин про Олекандра залишиться у серцях всіх, хто його знав, любив та шанував.
Згідно Указу Президента України від 29 січня 2025 року №60
Бунду Олександра Миколайовича нагороджено: Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (ПОСМЕРТНО)
Його подвиг — незабутній. Його ім’я — серед тих, хто виборював наше право на життя в мирній країні. Герої не вмирають — вони живуть у пам’яті народу, в очах дітей, які зростають під мирним небом, завдяки таким, як він.
Вічна пам’ять, доземний уклін та щира подяка Герою! Світла Пам'ять та Вічна Шана!